БАРОМЕТР ГЛОБАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У ЗРІЗІ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ

Анотація

Понад 11 років російсько-української війни (з 2022 року на стороні росії: Білорусія /надання території для воєнної агресії/; Іран /зброя/; Північна Корея /зброя і військові/) суттєво трансформували міжнародне співробітництво на глобальному рівні. Змінилися підходи, принципи, механізми, структура.  Для автора індикатором цієї глобальної трансформації стало голосування 24 лютого 2025 року на Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй за проєкти резолюції A/ES-11/L.10 та A/ES-11/L.11 «Сприяння досягненню всеосяжного, справедливого та міцного світу в Україні» (рис. 1). На цьому рисунку наведені фото голосування «за», «проти» та «утримався».

Рисунок 1. Результати голосування 24.02.2025 на Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй стосовно проєктів резолюції A/ES-11/L.10 та A/ES-11/L.11 «Сприяння досягненню всеосяжного, справедливого та міцного світу в Україні» [1]

Російсько-українська війна у глобальному вимірі показала розмежування країн у частині підтримки конфігурації міжнародного права, яке сформувалося після Другої світової війни, та проти засадницьких положень цього права. Саме ці таблиці на рис. 1 показують зазначений розлом. Співробітництво під час війни, до якої долучено безпосередньо чи опосередковано понад 50 країн, пропонується розглядати у межах саме цього розлому. У 2024 році з’явилося дослідження «The Global Cooperation Barometer» (укр. Барометр глобального співробітництва), яке здійснили у співробітництві World Economic Forum і McKinsey & Company.

Барометр глобального співробітництва показує взаємодію між п’ятьма вимірами: 1) торгівля і капітал; 2) інновації та технології; 3) клімат і природні ресурси; 4) здоров’я і благополуччя; 5) мир і безпека. Саме у нашому випадку варто зосередитися на п’ятій складовій цього «Барометру» – мир і безпека. Мир можливий на гарантуванні безпеки. Відповідно, гарантування цієї безпеки для нас можливо економічно потужними країнами і/або країнами з сильними лідерами. Так, ми залежні від спільних зусиль націй та економік.

Барометр глобального співробітництва використовує 42 індикатори, які є спільними діями, що сприяють досягненню певних цілей чи демонструють результат саме цих дій. Ці об’єднані індикатори в «Індекс миру та безпеки» за такими групами: кількість значних кібернетичних інцидентів; відношення багатосторонніх миротворчих операції до конфліктів; кількість вимушених переселенців; кількість конфліктів; співвідношення резолюцій РБ ООН до кількості конфліктів; кількість загиблих внаслідок конфліктів. Також показники містять трудову міграцію, кількість іноземних студентів, наземні охоронювані території, дитячу смертність, материнську смертність тощо.

Складова миру та безпеки цього «Барометру» у сукупності розглядає вплив глобальної співпраці з метою запобігання конфліктів і, за можливості, їхнього вирішення. Основна увага у дослідженні приділяється запобіганню смертельних випадків і зниження рівня довгострокових негативних наслідків конфліктів, у тому числі й через спільну участь у багатосторонніх миротворчих операціях і координації міжнародних зусиль щодо стабілізації. Відзначимо, що кількість глобальних конфліктів скоротилася з приблизно 18 тисяч у 2012 році до 13 тис. у 2020 році (перших рік карантинних обмежень). Можливо саме карантинні обмеження призупинили існуючі конфлікти та поставили бар’єри для ініціювання  нових. Згодом, суспільство пристосувалося до цих карантинних обмежень і на планеті продовжилася  найбільша у ХХІ столітті російсько-українська війна. 

«Барометр» містить результати дослідження з 2012 року. За цей період війна перейшла у кіберпростір: так з 2012 по 2020 рік кількість суттєвих кібератак зросла в чотири рази. У глобалізованому економічному просторі кібератакам «не відомі» кордони. Були атаковані космічні системи, енергетика, критична інфраструктура, банківська система. Маємо приблизно одну значну кібератаку на кожні три дні (з 2020 по 2022 рік це значення 11,3 кібератак на місяць). З початку російсько-української війни російські атаки на українські ІТ системи зросли понад 2,5 рази, на країни НАТО – понад 3 рази.

Інша складова «барометру» у частині «мир і безпека» – це вимушене переміщення населення, яке суттєво зросло у 2022 році, досягнувши за період 2012–2022 років у 108,4 млн осіб, лише за 2022 рік (перший рік російсько-української війни) збільшення становило +18 %. Близько 58 % з 6,4 млн українських біженців переїхали за межі сусідніх країн. Зазначене потребує інтеграцію біженців у середньостроковій перспективі у приймаючі громади в багатьох країнах. Після нашої перемоги виникне необхідність створити належні умови для повернення наших громадян до України. Це вже пора відпрацьовувати сьогодні. І це більшою мірою завдання для нас, адже міжнародні інституції, які створювалися для запобігання і вирішення конфліктів, не змогли реалізувати свої функції в останні роки. Наголосимо, що на 2024 рік загальна кількість вимушено переміщених осіб становила понад 122 млн. Тобто, у глобальному масштаби біженці з України – це незначна частка усіх біженців у світі.